«Жиротопки» вибираємо кращий. Частина 1

Зима закінчилася якось зовсім несподівано. Ну, може, ще не зовсім закінчилася, але ось-ось складе свої повноваження під натиском весни. А там і до літа рукою подати. А літо – це та пора, коли доводиться «скидати з себе останній одяг» і, точно, на пляжі, оголювати всі переваги та недоліки нашої фігури. Так ось, сьогодні я розгляну ті засоби, які ці недоліки покликані виправити, а переваги підкреслити. Хоча б в деякій мірі.

Стаття вийшла досить об’ємною, так що, щоб не втомлювати вас «лонг-лонгрідом», я розбив її на дві частини. У першій пройдуся по загальних принципах «спалювання» жиру, а також за компонентами, які повинні бути включені до складу «правильної» добавки, яку я буду надалі іменувати «жиротопокою», у другій же перейду до аналізу конкретних продуктів. Які – відразу про це скажу – мені люб’язно надала мережа магазинів спортивного харчування BELOK: де-де, а у них можна знайти «жиротопку» абсолютно на будь-який смак!

Що таке «жиротопки» і навіщо вони потрібні?

Раніше я називав ці добавки жироспалювачами – втім, як і практично всі, хто ними користувався. Ось тільки «жироспалювач» – це зовсім вже неточний переклад англійського виразу fat burner. Fat – це, звичайно ж, «жир», тут все зрозуміло. А ось burner…

Якщо відкинути зовсім вже невідповідний до нашого випадку «одноразовий передплачений стільниковий телефон», то можна сказати, що це слово означає піч, топку, пальник, конфорку. Або паяльну лампу. Тобто, fat burner варто було б перекласти як «піч (топку) для жиру». Ну, або «жиротопка» або «жиропіч» – так би мовити, «чоловічий аналог» жиротопки. Як би там не було, виходить коротко і зрозуміло. Так, щоб зовсім вже завершити тему: слово «спалювач» в англійській мові теж є – тільки це incinerator, а зовсім не burner.

Гаразд, з етимологією розібралися, пора переходити до найголовнішого. Отже, що ж «жиротопки» вміють робити? І для відповіді на це питання слід хоча б поверхово пройтися по складному процесу «згоряння» жиру. При цьому, думаю, все прекрасно розуміють, що жир зовсім не «згорає»: це вираз – більше метафора. А ось для покриття енергетичних потреб організму він дійсно може використовуватися, при цьому в підсумку розпадаючись на вуглекислий газ та воду і виводячись з організму. Зникаючи «в блакитній далині», так би мовити. Але для того, щоб це відбулося, необхідно виконати ряд умов.

Найголовніша з яких – витрата енергії організмом повинна перевищувати її надходження. Без цього просто ніяк. Крім того, жир не може використовуватися як джерело енергії сам по собі – він попередньо повинен бути розщеплений на жирні кислоти. Цей процес відбувається в організмі постійно, але досить повільно. Тому потрібні засоби, що дозволяють його істотно прискорити.

Забігаючи вперед, скажу, що прискорювати ліполіз можуть, на жаль, лише фармакологічні препарати – серед спортивних добавок таких «прискорювачів» немає. А ось стимулювати окислення жирних кислот – тобто, використання їх у вигляді джерела енергії – добавки цілком навіть можуть. А ще можуть підвищувати енерговитрати організму, заодно пригнічуючи апетит – тобто, допомагаючи знизити надходження енергії. Але навіть це ще не все.

Відомо, що чудовий гормон інсулін прекрасний всім, крім одного – в його присутності жир неможливо використовувати в якості джерела енергії. Тобто, для забезпечення процесу «спалювання» жиру інсулін з крові потрібно прибрати. Але тут ось яка штука: у огрядних людей цей гормон є в наявності практично завжди – пояснюється це зниженою чутливістю тканин до інсуліну. Яка науковою мовою називається інсулінорезистентність.

Так ось, деякі компоненти «жиротопок» допомагають з інсулінорезистентністю боротися, створюючи при цьому нехай і не ідеальні, але цілком прийнятні умови для «спалювання» жиру. Власне кажучи, саме і настала пора поглянути на те, що ж зазвичай входить до складу добавок, призначених для боротьби із зайвими жировими відкладеннями.

Складові гарного «жироспалювача»

Ефедрин vs синефрин

Строго кажучи, логічним було б почати огляд компонентів «жіропічок» з кофеїну – все ж, він присутній практично в кожній з такого виду добавок, але я піду трохи іншим шляхом. Причини цього вам стануть зрозумілі дещо пізніше.

Отже, першим з обов’язкових компонентів «жіротопок» ми будемо розглядати те, що допомагає окисляти жири. Для вирішення цього завдання використовуються або ефедрин, або синефрин. Ні, ще з цим завданням справляється кленбутерол, наприклад – про нього я теж скажу. Правда, «клен» в спортивні добавки ніхто класти поки не додумався. Навіть трохи дивно – правда! Ну тай Бог з ним – зараз мова про ефедрин з синефрином.
У нашому організмі є такі штуковини, які називаються адренорецепторами. Існують альфа- і бета-адренорецептори, останніх є цілих 3 типи. Стимуляція бета-блокаторів призводить до підвищення секреції і активності епінефрину (адреналіну) і норепінефрину (норадреналіну). Які вже безпосередньо діють в тому числі і як «спалювачі» жиру.

Як я вже сказав, існує три типи бета-блокаторів, але найбільше в плані «спалювання» жиру дає стимуляція одного з них – третього. Ефедрин в однаковій мірі вміє стимулювати якраз всі три типи (в дужках зауважу, що дуже часто використовується в якості «жиротопки» кленбутерол третій тип бета-блокатора активувати не здатний в принципі). А ось синефрин не просто «заточений» під стимуляцію бета-адреноблокаторів типу 3, але ще і може проявляти активність, схожу з активністю норадреналіну, сам по собі. Ось тільки спочатку всього цього у нього і близько не було.

А вся справа в тому, що синефрин не єдиний – існує два варіанти цієї речовини. Перший – p-синефрин – дійсно малоефективний, саме він використовувався в засобах для позбавлення від жирових відкладень раніше. Другий – m-синефрин, який відомий своєю куди більш пролонгованою дією. Цей варіант синефрину використовується в «жиротопках» в даний час. І він реально працює.

Ефедрин деякий час був заборонений для вільного продажу – в ряді країн за його продаж передбачалося кримінальне переслідування, але потім прихильникам і противникам використання цієї безумовно корисної речовини вдалося прийти до компромісу. Який полягає в тому, що сам по собі ефедрин залишається під забороною, а ось добавки і фармакологічні препарати, в яких використовується поєднання ефедрину з чим-небудь ще, можна вважати цілком легальними.

Синефрин з’явився «на поверхні» якраз в той час, коли ефедрин активно «пресували». Повторю ще раз: спочатку користі від нього не було ніякої, але зараз все змінилося. В даний час синефрин котирується нарівні з ефедрином, а іноді навіть вище. Правда, до ефедрину поки що довіри все одно трохи більше, але подивимося, що нас чекає на практиці.

Кофеїн – «всьому голова»

Від синефрину з ефедрином плавно перейдемо до кофеїну. Власне, якщо в складі «жиротопки» немає цього компонента, то це і не «жиротопка» зовсім. Я, звичайно, перебільшую, але частка істини в цьому твердженні безумовно є, якщо врахувати те, що кофеїн вміє робити. Серед цих умінь найголовніше – підвищення витрати енергії. Причому, що цікаво: кофеїн, прийнятий і перед силовим, і перед кардіотренуванням підтримує витрату енергії підвищеною досить тривалий час з припинення фізичної активності.

Але одним лише підвищенням витрати енергії справа не обмежується. Ми вже знаємо, що і ефедрин, та синефрин активізують процес окислення жирів. Але, на жаль, до діяльності що першого, що другого організм дуже швидко адаптується, і ефективність і ефедрину, і синефрину різко знижується вже до другого тижня їх використання. Так ось, кофеїн процес адаптації «прибиває» геть: на четвертому тижні використання його комбінації з синефрином рівень оксидації залишається таким же, як і на першій.

Ще про ефективність цієї комбінації. Було проведено, принаймні, 30 досліджень, в яких розглядався ефект від застосування комбінації m-синефрина з кофеїном – це дуже немало. Їх мета-аналіз дозволяє стверджувати, що така комбінація не просто є ефективною для «спалювання» жиру, а й: а) дозволяє контролювати апетит; б) покращує продуктивність спортсменів; в) підвищує ментальне фокусування. І найголовніше: комбінація кофеїну і синефрину (в розумних дозах) практично позбавлена ​​побічних ефектів. Чого ніяк не скажеш про комбінації кофеїну з ефедрином.

Нарешті, варто зауважити, що кофеїн і екстракт гуарани (гуаранін) – суть одна й та ж. Власне, про це говорить і «Вікіпедія»: «гуаранін за хімічним складом ідентичний кофеїну, отриманого з інших джерел, наприклад, кави, чаю або мате. Гуаранін, теїн і матеїн – це все синоніми кофеїну, так як ці речовини не містять нічого, крім кофеїну». Хоча справедливості заради варто відзначити, що в насінні гуарани можна знайти також теофілін і теобромін, які є кардіостимуляторами.

Сказане означає, що кількість власне кофеїну (зневодненого) в добавці варто підсумувати з тією кількістю, які дають гуарана і зелений чай. Щоб, бува, не перебрати його понад міру.

Що там ще є?

Екстракт білої верби вважається натуральним аналогом аспірину. Від «хімічного» аспірину він, взагалі-то, мало чим відрізняється – і в тому, що стосується класичної дії цього препарату, тобто, знеболювання і боротьби з запальними процесами, і в тому, коли мова йде про позбавлення від надлишків жиру. Тобто, ефективний він тільки в поєднанні з кофеїном і ефедрином (або синефрином), дозволяючи трохи підвищити ефективність обох.
Фенілетиламін – як на мене, абсолютно несподіваний компонент, який, тим не менш, присутній приблизно в половині всіх сучасних «жіротопок». Несподіваний тому, що свого часу з ним велася «недитяча» боротьба: фенілетиламін є прекурсором психостимуляторів, а його дія нагадує дію амфетаміну. Правда, зараз всі зійшлися на тому, що боротися будуть тільки з високою (вище 15 відсотків) концентрацією цієї речовини, все інше допустимо. У «жіротопках» фенілетиламін відповідає за ментальну концентрацію (все-таки, ці добавки часто використовуються і в якості «передтреніків»), але в основному за пригнічення апетиту.

Екстракт родіоли рожевої в поєднанні з синефрином також сприяє значному зниженню апетиту. Дуже добре, якщо до складу комплексу входять метаболіти DHEA, особливо це стосується 7-keto DHEA. І цей метаболіт сприяє зниженню апетиту, він же відповідає за прискорення обміну речовин. Крім того, 7-keto DHEA знижує секрецію і активність кортизолу, що також вносить свою частку в боротьбу з жировими відкладеннями, особливо в зоні живота.

З інших засобів для прискорення обміну речовин можна виділити екстракт листя оливкового дерева. А з «антикатаболіком» дуже непогано себе зарекомендував екстракт ашваганди – він дозволяє боротися зі стресом в цілому, заспокоюючи та покращуючи настрій, а також фосфатидилсерін. Ну, а за підвищення чутливості тканин до інсуліну зазвичай відповідає піколінат хрому.

Можуть входити до складу «жіротопки» також діуретики – природного походження. Як правило, ті, які не виводять калій з організму, тобто, калійзберігаючі – екстракт кореня кульбаби (dandelion) і листя мучниці (uva ursi). Не те, щоб в них була дуже гостра необхідність, але в загальну скарбничку вони свій внесок внести точно можуть.

Інші компоненти якщо і мають якесь відношення до «спалювання» жиру, то дуже далеке, тому розглядати їх в даному випадку ніякого сенсу немає.

Що далі?

Власне, далі вибір можна робити, просто орієнтуючись на складові комплексу, які вказані на етикетці. Але так виходить далеко не завжди: наприклад, компанія BPI чомусь не вважає за потрібне вказувати точну кількість складових комплексу, приховуючи ці дані за написом «патентована суміш». Розповідаючи про амінокислоти ВСАА, я вже критикував всі ці «патентовані суміші»; не бачу причин, через які варто купувати продукти, які містять виключно їх.

Правда, в деяких випадках використання таких сумішей можна вважати не те, щоб виправданим, але цілком допустимим – якщо в них входять не основні компоненти комплексу. Таким чином, наприклад, влаштований China White виробництва Cloma Pharma, який буде одним з героїв другої частини статті. І цю саму другу частину можна буде прочитати зовсім-зовсім скоро. Слідкуйте за публікаціями!