Інозин: у продуктах, у спорті. Користь та шкода

Інозин (inosine) знайомий спортсменам давно. Перших його почали приймати радянські важкоатлети. Сьогодні в Україні його призначають для лікування ішемії серця, цирозу печінки, а також при вірусних респіраторних інфекціях, герпесах та гепатитах. У США та деяких країнах ЄС інозин заборонений для використання у медицині, але дозволений для виробництва харчових добавок. Так що є інозин і які його ефекти для здоров’я та спорту насправді?

Що таке інозин і де він міститься в організмі

Інозин – це життєво важливий для людини нуклеозид. Він є одним із будівельних блоків транспортної рибонуклеїнової кислоти (тРНК) та хімічним родичем ДНК. Тому молекули inosine є в нашому організмі скрізь, у кожній клітині. Але найбільше він присутній у тканинах із високою швидкістю обміну. Інозину багато в клітинах шкіри, волосяних фолікулів та стінок шлунково-кишкового тракту.

Роль інозину в організмі

Молекули інозину виконують в організмі кілька важливих функцій:

1. Синтез тРНК. Інозин діє як фундаментальний будівельний фрагмент ТРНК. Своєю чергою, саме тРНК грає вирішальну роль в синтезі білка. Рибонуклеїнова кислота відповідає за точну передачу (трансляцію) генетичних кодових інструкцій від ДНК до рибосом клітин, що є головним пусковим механізмом процесу виробництва протеїнів.
2. Проміжна ланка у пуриновому метаболізмі. Інозин є нуклеотидом, який необхідний як будівельний блок і для відтворення наших ДНК. Молекули inosine також потрібні для розщеплення пуринів. Це відбувається у випадках видалення їх надлишків для уникнення інтоксикації та утворення каменів у нирках, а також при необхідності покриття дефіциту аденіну та гуаніну.
3. Метаболічний попередник. Інозин метаболізується в організмі з утворенням інших молекул. Наприклад, молекули інозину є попередниками універсальної клітинної енергетичної “валюти” – аденозинтрифосфату (АТФ). Цей шлях перетворення дозволяє inosine забезпечувати адекватне постачання клітин енергією.

Нові дослідження підтверджують роботи початку 70-х рр. минулого століття, що inosine відіграє роль в імунній системі та потенційно сприяє захисту організму від інфекцій. Крім цього, деякі останні роботи наводять на роздуми та необхідність у подальших дослідженнях ролі інозину у захисті клітин від окисних стресових ушкоджень, що завдаються вільними радикалами.

Інозин у продуктах харчування

Інозин природно міститься в різних продуктах харчування, хоча деякі з них є більш багатими джерелами, ніж інші.

М’ясні та рибні продукти

М’ясо тварин та риби вважається найбільш цінним джерелом інозину в раціоні.

Найбільше інозину в продуктах тваринного походження є:

• морській рибі – анчоусах, сардинах, скумбрії, лососі, тунці;
• морепродуктах – мідії, гребінці;
• м’ясі – яловичині, свинині, баранині;
• птахах – курці, індичці, перепелах;
• яйцях курячих та перепелиних.

Але найкращими джерелами інозину вважаються всі субпродукти, але особливо – печінка, серце та нирки.

На замітку. Окремим рядком як особливо концентроване джерело натурального інозину виділяють пивні дріжджі.

Рослинні джерела

Хорошими джерелами інозину рослинного походження вважаються:

• вівсяна крупа, булгур, полба, спельта, рис, чіа;
• всі види бобових, у тому числі й арахіс;
• броколі, брюссельська капуста;
• цитрусові;
• насіння льону;
• мигдаль, волоські горіхи;
• гриби;
• авокадо;
• шпинат;
• спаржа.

Тим не менш, сподіватися на будь-який ефект від inosine з рослинних продуктів не варто. Його концентрація навіть у перелічених продуктів описується не цифрами, а словами «виявлено сліди».

Користь інозину з продуктів харчування

Особливої користі для здоров’я або досягнення спортивних цілей inosine з продуктів харчування не дає. Їжа постачає в наш організм молекули інозину лише в кількості, яка потрібна для забезпечення його різних функцій. Для лікування або спорту потрібні високі концентрації inosine, які з продуктів харчування отримати неможливо. Потрібні чи фармакологічні препарати, чи харчові добавки.

До відома. Інозин, що застосовується для виробництва медичних препаратів та харчових добавок, має штучне походження.

Якщо отримувати інозин з продуктів харчування – виділяти з яловичої чи свинячої печінки – він буквально буде за ціною золота.

Інозин у спорті

Нещодавно інозин (рибоксин) спортсмени застосовували для підвищення загальної та силової витривалості. Сьогодні навантаження та їх інтенсивність у професійному спорті настільки великі, що ефект від препаратів inosine незначний, а збільшення дозувань не призводить до підвищення його впливу.

Проте від інозину спортсмени не відмовились.

По-перше, рибоксин (inosine) є одним із препаратів вибору №1 для прискорення акліматизації та підтримки всіх видів витривалості в умовах середньо- та високогір’я. [05].

По-друге, інозин застосовують натуральні бодібілдери та пауерліфтери. Його п’ють як альтернативу анаболічним стероїдам. За ефектом нарощування маси заміна, звичайно ж, не рівноцінна, але й шкоди здоров’ю inosine не приносить.

У легкій атлетиці, велосипедному та ковзанярському спорті інозин сьогодні п’ють на початку кар’єри. Добавка допомагає підтримати організм молодим спортсменам під час переходу до більш інтенсивних та тривалих тренувальних навантажень.

Інозин як спортивна добавка

Для новачків у тренажерних та фітнес залах добавку Інозин рекомендують застосовувати як адаптоген до фізичних навантажень та препарат, що знижує втому. Такий ефект досягається завдяки покращенню клітинного дихання, яке відбувається за рахунок збільшення концентрації біфосфогліцерату в еритроцитах. [05].

Тим, хто займається у тренажерних залах побудовою нових форм тіла другий рік, фахівці рекомендують приймати добавку для посилення синтезу м’язового білка. [05].

Дослідження та думки експертів

У США управління FDA заборонило продавати ліки з inosine ще в 1981 році. Вони визнані застарілими, віднесені до неефективних та заборонені до виробництва, імпорту та продажу. Але в деяких країнах ЄС, у тому числі й в Україні, лікарі досі призначають безрецептурний інозин пранобекс для лікування низки вірусних захворювань, включаючи герпес, грип та вірусний гепатит, а рибоксин – як підтримку серцевого м’яза та для профілактики аритмій.

До відома. До переліку безрецептурних ліків з недоведеною ефективністю разом з рибоксином та інозином пранобекс FDA внесли: арбідол, валідол, валокордин, вінпоцетин, пірацетам, римантадин, триметазидин, хондроїтинсульфат, фенотропіл, церебролізин.

Але одна справа – лікування вірусних захворювань і, тим більше, захворювань серця та серцево-судинної системи, і зовсім інша – ефекти, що позитивно впливають на функції здорового організму. Дослідження користі інозину для спортсменів та прихильників ЗОЖ продовжуються, а думки експертів-нутрицевтиків щодо inosine позитивно однозначні.

Оригінальна добавка спортхарчу Інозин, від визнаних брендів, дає заявлені ефекти, але за умови дотримання інших рекомендацій. Це стосується не лише схеми прийому та тривалості курсу харчової добавки. Важливим є здоровий активний спосіб життя: харчова поведінка, рівень і вид фізичних навантажень, якість і тривалість відпочинку, відмова від шкідливих звичок. Наскільки будуть вираженими ефекти від inosine також позначається вік людини та її стан здоров’я.

Користь та шкода інозину

До потенційної користі інозину відносять його противірусні та імуномодулюючі властивості, а також можливість покращувати роботу серцево-судинної системи, підвищувати фізичну можливість та захищати клітини від окислювального стресу вільних радикалів. Але в інозину є і «зворотний бік медалі». Тому незважаючи на те, що препарати з inosine відпускаються без рецепта, особливо у тих, хто має проблеми зі здоров’ям, перед прийомом слід отримати схвалення лікаря.

Для кого інозин може бути особливо корисним

В українській фармакопеї інозин (рибоксин) внесено до групи метаболічних препаратів [03], а міжнародної – до групи противірусних препаратів [04].

Засоби, що містять inosine, можуть приносити користь людям [06]:

• із серцево-судинними захворюваннями – покращує кровообіг та енергетичний обмін у клітинах міокарда, знижує в них рівень гіпоксії та підвищує провідність електричних сигналів;
• із серцевими аритміями – антиаритмічна дія, зменшення сили симптомів інтоксикації серцевими глікозидами;
• після операцій на нирках – зниження ішемії ниркової тканини;
• з хронічними хворобами печінки, у тому числі з алкогольним синдромом – покращує функціональний стан гепатоцитів;
• з відкритою глаукомою – покращує функцію органу зору;
• з ураженнями головного та спинного мозку – прискорює ріст нових аксонів.

Препарат з діючою речовиною інозину пранобекс має імуномодулюючі властивості та призначається при вірусних респіраторних інфекціях, герпесах, вітрянці, кору, генітальних бородавках, папіломах, склерозивному паненцефаліті, вірусних гепатитах, вірусному енцефаліті.

На замітку. Добавка спортхарчу Інозин допоможе краще почуватися під час відпочинку на гірськолижних курортах, а також при зміні часового або кліматичного поясу.

Протипоказання: коли слід уникати інозин

Добавку Inosine заборонено приймати [08]:

• при нирковій недостатності;
• людям із діагнозом Подагра – інозин розщеплюється до сечової кислоти, а її підвищення провокує подагричний напад;
• при сечокам’яній та жовчнокам’яній хворобі – є дослідження, що показують, що інозин сприяє утворенню уратного піску та жовчних конкрементів;
• вагітним і годуючим грудьми – безпека профілю добавки Inosine не досліджувалась для періодів виношування плода та вигодовування немовляти грудьми, ні для здоров’я жінки, ні для розвитку дитини.

Якщо ви приймаєте ліки для лікування хронічних станів і хвороб, поговоріть зі своїм лікарем. Отримайте підтвердження, що їх комбінація з інозином не погіршить захворювання та/або не призведе до побічних ефектів.

Можливі побічні ефекти інозину

У медицині побічна дія та побічний ефект – це два різні поняття.

У імуномодулюючого та противірусного препарату Інозин пранобекс побічна дія одна – підвищення концентрації сечової кислоти в крові та в сечі, а ось побічних ефектів – кілька. За статистикою найчастіше виникають: швидка стомлюваність, загальне погане самопочуття, головні болі, суглобовий біль, дискомфорт в епігастрії, нудота, блювання. Як і будь-які інші лікарські засоби, інозин може викликати свербіж шкіри, висипання та інші алергічні реакції, аж до анафілактичного шоку. [09].

Перераховані негативні прояви можливі й при прийомі препарату Рибоксин та харчової добавки Inosine [08.1]:

• подібна дія – підвищення рівня сечової кислоти в крові та в сечі;
• побічні ефекти – загальна слабкість, головний біль, запаморочення, підвищення пульсу та артеріального тиску, біль у суглобах та м’язах, нудота, блювання, підвищення активності печінкових ферментів, пітливість, почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янка, алергічні прояви.

Підвищений рівень сечової кислоти в крові та сечі сам по собі повертається до вихідного рівня. Це відбудеться через 2-3 дні після закінчення прийому інозин пранобексу, рибоксину чи БАД Inosine. Той самий проміжок часу знадобиться для зникнення побічних ефектів. Але у разі ознак анафілактичного шоку: – потрібно негайно викликати швидку. Ненадання екстреної допомоги найчастіше призводить до смерті.

Потенційні переваги інозину

Незважаючи на незмінну позицію FDA, багато вчених медиків продовжують дослідження, і впевнені в потенційних імуномодулюючих можливостях похідних інозину – ізопринозинів. Ці молекули стимулюють синтез та збільшують кількість базальних (власних) мРНК лімфоцитів – альфа та гамма інтерферонів. Inosine також інгібує РНК патогенних вірусів та дію ферменту Дигідроптероатсинтетазу, який бере участь у їх розмноженні.

Завдяки імуномодулюючому механізму інозину вчені сподіваються на його ефективність у лікуванні енцефаломіокардиту, СНІДу, ЕСНО, Т-клітинної лімфоми людини III типу.

У 2021 році вчені з Інституту клінічних досліджень Дьюка (Північна Кароліна) опублікували своє дослідження, в якому вказують на те, що добавка Інозин має великий потенціал у лікуванні ожиріння. [01].

2023 року в Китаї дійшли іншого висновку. Проведене дослідження показує, що тривалий прийом інозину в низьких дозах є гарною профілактикою ожиріння. Він здатний змінити диференціювання та функцію коричневих, бежевих та білих адипоцитів людини, збільшити експресію SLC29A1/ENT1 та знизити рівень UCP1 у жировій тканині. Це призводить до значного зниження Індексу Маси Тіла та зменшення ризику ожиріння на 59%. [02].

Рекомендації щодо вживання інозину

Схема, режим, дозування та тривалість курсу прийому інозину – рибоксин або інозин пранобекс – залежить від захворювання, і призначається лікарем, з урахуванням віку пацієнта та наявності у нього хронічних захворювань.

Для поліпшення самопочуття та прискорення адаптації при зміні висоти над рівнем моря, часового або кліматичного поясу приймати інозин показано у вигляді харчової добавки, 3 рази на день, після сніданку, обіду та вечері, по 500 мг.

Тим, хто тільки-но почав займатися спортом, щоб допомогти організму легше переносити навантаження, фахівці радять пити добавку Інозин:

• у дні тренувань – 3 рази на день, перед сніданком, перед обідом та за 20-30 хвилин до тренування;
• у дні без тренувань – 2 рази на день: перед сніданком та перед обідом;
• разова доза – 500 мг.

Тривалість курсу прийому інозину для покращення адаптації до фізичних навантажень та зниження втоми: 30-60 днів прийому – 30 днів відпочинку.

Увага любителям спорту! Щоб уникнути утворення каменів у нирках та жовчному міхурі, застосовувати препарати інозину довше 90 днів без перерви заборонено.

Допомогти організму ефективніше синтезувати м’язовий білок можна у перший і другий рік силових тренувань. Схема прийому: 0,5 г інозину + 1 г оротату калію, вранці натщесерце, 90 днів приймати/30 днів відпочивати.

У бодібілдингу та пауерліфтингу рибоксин застосовують як натуральний анаболік. Рекомендована стандартна добова доза – 2,5 г на добу. Або її визначають залежно від маси тіла спортсмена – 0,15 г на 10 кг ваги. Добову дозу ділять на 3-4 рівні частини, і одну приймають за 1,5 години до тренування. Щоб уникнути побічних ефектів, до норми добової дози рибоксину йдуть поступово, починаючи з мінімально можливої стежать за тривалістю курсу: 1-3 місяці (з місячною перервою). [07].

Висновки про інозин: підсумки на шляху до балансу

• Імуномодулюючий та противірусний препарат Інозин пранобекс краще приймати після дозволу лікаря.
• Прийом рибоксину для лікування серця і печінки також треба узгодити з лікарем. Занадто багато у інозину нюансів щодо його сумісності з іншими ліками та засобами. Дію деяких він посилює, а ефекти інших знижує чи блокує зовсім.
• Приймаючи добавку спортхарчу Інозин для досягнення спортивних цілей, для прискорення та покращення акліматизації, для підвищення адаптації до фізичних навантажень, а також для стимуляції набору маси – дотримуйтесь зазначених схем прийому. Збільшення дозування та тривалості курсу позитивних ефектів інозину не посилить, зате може стати поштовхом до розвитку сечокам’яної або жовчнокам’яної хвороби.
• Інозин – нуклеозид, дії та ефекти якого ще не до кінця відкриті. Результати досліджень, що продовжуються, показують його нерозкритий потенціал в імунології. Не менш цікавими є експерименти в галузі регулювання метаболічних порушень, пов’язаних з балансом різних видів жирових клітин.
• Добавка спортивного харчування Інозин – спосіб досягнення рельєфної мускулатури, швидкої акліматизації та підвищення адаптації до збільшення фізичних навантажень.
• Добавка Inosine – гарантія якості здорового життя!

Джерела

1. Мішель Келсі. На шляху до індивідуального підходу до ожиріння: один розмір не підходить всім. 2021.
2. Лей Янь. Збільшення інозину/зниження ENT1: перспективні стратегії терапії ожиріння. 2023.
3. Фармацевтична енциклопедія. Метаболічні препарати. 2022.
4. WHO Collaborating Centre for Drug Statistics Methodology. Противірусні препарати. D06BB05: Інозин. 2011.
5. Біохімія спорту. Інозин. 2016.
6. Вікіпедія. Інозин. 2023.
7. Бодібілдінг портал. Рибоксин. 2022.
8. Інструкція до препарату Рибоксин: протипоказання, побічні ефекти. 2023.
9. Інструкція до препарату Інозин пранобекс: особливості застосування. 2023.