Бустери тестостерону – порівняльний аналіз

Є серед усіх спортивних добавок особливий клас, який викликає підвищену увагу практично всіх представників сильної статі. Він називається “бустери тестостерону” і призначений, як зрозуміло з його назви, для стимуляції вироблення організмом людини головного чоловічого статевого гормону. Саме про ці “бустери”-”підсилювачі” ми сьогодні і поговоримо.

Відповіді на деякі нагальні питання

Перш, ніж перейти до розгляду найбільш популярних на ринку препаратів для підвищення рівня власного тестостерону, спробую прояснити деякі речі. Це щоб далі наша розмова була більш легкою і невимушено.

“Номер один”: жоден з існуючих в світі “бустерів” тестостерону не дозволяє рівню головного чоловічого статевого гормону піднятися вище фізіологічної межі, який становить трохи менше 29 нмоль/л або приблизно 8,3 нг/мл. Подолати цю межу вам допоможуть тільки андрогени та анаболічні стероїди.

“Номер два”: підвищення рівня тестостерону зовсім не означає одночасне підвищення лібідо та навпаки. Лібідо залежить не від тестостерону, а від гормону, для якого тестостерон служить прекурсором – дигідротестостерону або, якщо коротше ДГТ. Так що, якщо у вас внаслідок прийому будь-якого з “бустерів” раптом підвищилося лібідо, і не просто підвищилося, а навіть почало “зашкалювати”, це ще не означає, що цей самий “бустер” одночасно підвищив і рівень вашого власного тестостерону.

“Номер три”: найбільш помітний ефект на рівень власного тестостерону надають антиестрогенні препарати, а в цьому класі виділяються своєю ефективністю інгібітори ароматази. Деякі речовини такого роду входять до складу спортивних добавок, але їх суті це не міняє: вони були і залишаються фармакологічними препаратами. Так, саме “фарма”, як зазвичай, є найбільш ефективним рішенням.

Ну, а тепер пройдемося по нашим добавках. Я їх вирішив розглянути окремо, але хочу зауважити, що деякі продукти можуть містити комбінацію з декількох “бустерів”. Що, втім, ніяк не впливає на ефективність цих продуктів: нижчеперелічені добавки синергічного ефекту не мають.

Трибулус терестрис

Найбільш відомий “бустер” і одночасно – найбільш досліджена добавка, так що все, сказане про неї, сумніву не підлягає. Трибулус взагалі не впливає на рівень власного тестостерону – це стосується як чоловіків, так і жінок, організм яких тестостерон також здатний виробляти.

А ось на рівень ДГТ ця добавка вплив таки має: протодіосцин, який вважається основним “анаболічним агентом” трибулусу, підвищує активність ферменту 5-альфа-редуктаза, що в підсумку дає більше дигідротестостерону. Результат – підвищена агресивність, краще відновлення, захист від стресів і так – більш високе лібідо.

Вердикт: добавку можна назвати корисною, ось тільки чекати реального підвищення рівня тестостерону (в тому числі і після “курсу” ААС – багато хто застосовує її саме в цей період) від неї не варто.

D-аспартова кислота

Інтерес до цієї добавки виник завдяки одному з досліджень, в ході якого з’ясувалося, що D-аспартова кислота піднімала у піддослідних суб’єктів рівень власного тестостерону на значних 42 відсотки всього за 12 днів прийому. Правда, це ж дослідження стверджувало, що ефект був вельми нетривалим – рівень тестостерону повертався до початкового значення менше, ніж через місяць.

Подальші дослідження ситуацію істотно прояснили: виявилося, що добавка ефективна тільки для людей, які страждають від безпліддя в результаті занадто низького рівня тестостерону – їм вона дійсно допомагає вирішити проблему. А ось на тих, у кого рівень власного тестостерону знаходиться в межах норми, D-аспартова кислота взагалі ніяк не діє (а ще одне дослідження доводило, що в надмірно великих кількостях – близько 6 грамів на добу – вона навіть може нашкодити).

Вердикт: для здорової людини ця добавка абсолютно не потрібна.

Мака перуанська

Мака іноді застосовується для підвищення лібідо – але тільки у жінок, і тих, які знаходяться в періоді менопаузи. На рівень тестостостерону добавка не робить взагалі ніякого впливу.

Вердикт: маку можна назвати зовсім марним з усіх потенційних “бустерів” тестостерону.

Цинк і магній (ZMA)

Основним компонентом тут є цинк. Його дефіцит може спровокувати зниження рівня тестостерону, а у людей, які важко тренуються дефіцит може виникнути, так як цинк легко покидає організм з потом.

Сам же по собі цинк (хоч з магнієм, хоч без нього) ніяк не вплине на рівень вашого тестостерону, якщо у вас не спостерігається дефіциту цього мікроелемента. (Точніше, деякі дослідження показували позитивний вплив додатково прийнятого цинку на синтез і секрецію тестостерону, але для цього його треба приймати в тих кількостях, які будуть токсичними для організму людини).

Вердикт: ZMA може стати в нагоді для нормалізації рівня тестостерону, але буде абсолютно марною добавкою, якщо у вас не спостерігається дефіциту цинку.

Пажитник (Гуньба сінна) (fenugreek)

Технічно пажитник дійсно є “бустером” тестостерону, але тут потрібні пояснення. Добавка містить слабкий інгібітор 5-альфа-редуктази, що запобігає перетворенню тестостерону в ДГТ. В результаті загальний рівень тестостерону залишається незмінним (точніше – практично незмінним, легке підвищення, все ж, спостерігається, але про це нижче), зате підвищується кількість біологічно доступного тестостерону.

Правда, придушення 5-альфа-редуктази може призвести до зниження лібідо (при використанні фармакологічних інгібіторів, типу фінастериду, саме так і відбувається), але а) пажитник є занадто слабким інгібітором для помітного зниження лібідо; б) він підвищує налаштування на сексуальний контакт (ефект дещо схожий на ефект від застосування бремеланотида), так що лібідо навіть дещо зростає.

Нарешті, пажитник володіє слабкими антиестрогенами властивостями, так що при регулярному його застосуванні в дозуванні не нижче 500 мг на добу рівень загального тестостерону також може дещо підвищитися. Але не так вже суттєво, щоб сподіватися тільки на одну цю добавку.

Вердикт: серед всіх “бустерів” тестостерону пажитник є єдиною добавкою, яка реально підвищує рівень головного чоловічого статевого гормону. Нехай і переважно біологічно доступного.

Еврікома довголиста (Tongkat Ali)

Euricoma Longfolia або ж Tongkat Ali 0 трава, що росте в Малайзії. Як і D-аспартова кислота, здатна злегка підвищити рівень тестостерону у тих, у кого він знаходиться значно нижче норми. А ось на здорових людей абсолютно ніякого впливу не робить. Однак, на відміну від D-аспартової кислоти, є непоганим афродизіаком, тобто, реально підвищує лібідо.

Вердикт: якщо вести мову тільки про підвищення рівня тестостерону, то для здорових людей добавка зовсім не потрібна. Однак її можна спробувати використовувати на етапі відновлення після “курсу” ААС, але тільки в комплексі з іншими засобами.

Мукуна пекуча

У переліку інгредієнтів значиться як Mucuna Pruriens і є джерелом дигідроксифенілаланіну (ДОФА) – прекурсора дофаміну. Дофамін сам по собі позитивно впливає на лібідо – не тільки ДГТ цим славиться, так що мукуну дійсно можна вважати афродизіаком.

Крім того, ДОФА – нехай і не так сильно – пригнічує секрецію пролактину, який може підвищуватися під час “курсу” ААС, та й сам по собі теж. Якщо пролактин дійсно підвищений, то, знижуючи його рівень, мукуна допоможе трохи підняти рівень тестостерону. Якщо пролактин знаходиться в межах норми, то на рівень тестостерону добавка не зробить ані найменшого впливу.

Вердикт: Мукуна може бути корисною – як мінімум, рівень пролактину вона допоможе відрегулювати.

Загальний підсумок

Як бачите, більшість з перерахованих “бустерів” (точніше, добавок, які чомусь вважаються “бустерами” тестостерону) просто підвищують лібідо. Це теж немало, але не зовсім те, чого від них чекали.

Але якщо не брати до уваги дві абсолютно непотрібні добавки, то все те, що перераховано вище, цілком можна використовувати. Просто потрібно точно знати, чого чекати, і не будувати марних ілюзій.